У м. Кропивницький у видавництві «Імекс-ЛТД» вийшла незвичайна книжка під назвою «Сороки далекого села».
До неї ввійшли дві повісті та оповідання, написані в співавторстві. Автори – письменники, члени Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного. Серед них є й члени НСПУ, лауреати літературних премій, і журналісти, і філологи. Їх об’єднує любов до красного слова і якійсь юнацький азарт, пошуки нових форм роботи. Виявилося, що писати у співавторстві значно цікавіше. І веселіше.
Про що ж ця книжка?
Про Любов. А Любов – найважливіше, що може трапитися з вами. Або – не трапитися…
Усе в житті заради любові. Жінка намагається прикрасити себе, щоб бути бажаною. Чоловік прагне досягнути чогось, щоби бути коханим. Для кожного уявлення про «досягнення» різні, але на дні їх – надія, що Вона прийде. Бо без Неї – не життя…
Шукає Любов молодий лікар у повісті «Сороки далекого села». Вона до нього не поспішає. І гарний, і розумний, але ж… Зустрічаються не ті. Іноді шлях до Любові пролягає від трагедії до фарсу, від реальності до містики.
Оповідання «Гілочки під оксамитом» – теж про Неї. Давня Любов не забувається. За провину перед Нею доля жорстоко карає. Але іноді може й змилостивитися.
«В вікно втікають пізній вечір з ніччю…» – щемлива поема про кохання довжиною в життя. Любов не вмирає – вона залишається у віддаленому куточку свідомості, і ні роки, ні відстані їй не перешкода…
Сподіваюся, ця книжка знайде шлях до серця читача, бо всі чутливі серця прагнуть Любові…
Ольга Полевіна, голова Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного
Прокоментуєте?
