У Національному музеї літератури України з нагоди дня пам’яті слов’янських просвітителів святих Кирила і Мефодія (Дня слов’янської писемності й культури) відбулася презентація книги «Етномова й етнопісня: Генеза української мови, 1000-річна київська пісенність, вірш і автор «Слова про Ігорів похід», епічні пісні в літописах».
Захід відкрила генеральний директор музею заслужений працівник культури України Галина Сорока, вів вечір академік-секретар Європейської академії наук, мистецтв та літератури (Франція), доктор філологічних наук, професор, заступник голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк.
Автор книги – перший віцепрезидент громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України», почесний академік Національної академії мистецтв України, академік Європейської академії наук, мистецтв та літератури, академік Болгарської академії наук і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, почесний доктор вищих навчальних закладів Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, доктор богословських наук, доктор філологічних наук, професор, почесний громадянин міста Києва Юрій Мосенкіс. Він також є автором книг «Українська мова в євразійському просторі», «Мова трипільської культури», «Трипільський прасловник української мови», «Трипільська міфологія», «Дешифрування трипільської писемності», «Трипільська держава в Україні», «Трипільські джерела українського язичництва», «Інтелектуальна могутність Трипільської цивілізації», «Трипілля – Троя – Греція» та ін. (усього він є автором близько 200 книг і брошур).
Виступили почесний громадянин міста Києва, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України, академік Європейської академії наук, мистецтв та літератури, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософських наук, професор Валерій Бітаєв; член-кореспондент Національної академії мистецтв України, віцепрезидент ГО «Українська академія архітектури», президент Спілки урбаністів України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, доктор архітектури, професор Микола Дьомін; перший віцепрезидент ГО «Національна академія наук вищої освіти України», заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Раду Процюк; заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор, полковник Ігор Копотун; предстоятель Української апостольської церкви митрополит Віктор (Веряскін); митрофорний протоієрей Іоанн, у миру генерал Козацтва, лауреат Премії імені Симона Петлюри (Київ – Париж) Артур Губар; доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України Анатолій Мойсієнко; доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України Сергій Лучканин; кандидат філологічних наук, шеф-редактор журналу «Мова та історія» Олександр Строкаль; письменник, журналіст, видавець, голова Українського клубу Роман Кухарук; заступник голови Ради молодих учених ГО «Національна акадекмія наук вищої освіти України», перший заступник головного редактора журналу «Мова та історія» Дмитро Коляденко.
У заході також узяли участь лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка мистецтвознавець, художник, видавець Володимир Недяк; заслужена діячка мистецтв України, кандидатка філософських наук, голова благодійної організації «Українське Фулбрайтівське коло» Наталя Мусієнко; лауреат Міжнародної українсько-німецької премії імені Олеся Гончара Тарас Голота та ін.
Учасники відзначили актуальність тематики (походження української мови та пісні, протистояння варварському сходу) для зміцнення української ідентичності й інформаційної оборони в умовах війни, необхідність відстоювати українську належність Київської Русі у світовому інформаційному просторі, відповідальність гуманітаріїв, зокрема науковців і митців, потребу поширення інформації про новітні державницькі дослідження серед найширших верств українського суспільства.
Було підкреслено, що саме Київ багато століть тому виступав центром поширення цивілізації на північ і схід, але потім українську історію Київської Русі було облуддно сфальшовано на користь брутальної імперії. Відзначено цінність наукових реконструкцій українського поетичного епосу Х–ХІІ ст.
Найважливішими науковими результатами презентованої книжки, які мають і суспільно-ідеологічне значення для України в міжнародному контексті, є: реконструкція за літописами української лицарської поезії києворуського періоду (що містить іще праслов’янські мовно-поетичні формули); детальна аргументація ідентифікації особистостей автора «Слова про Ігорів похід» (Данила Заточника з Переяслава) і Бояна (київського воєводи Яня Вишатича); віднайдення нових точних і текстуально значних паралелей «Слова о полку Ігоревім» у чорногорській та перській поетичних традиціях; відтворення раніше невідомих фрагментів поеми, яка первісно мала більший обсяг.
Як зауважили учасники заходу, сучасна ситуація – як український науково-творчий потенціал, так і міжнародна атмосфера – спонукали ініціювати створення при Київській організації НСПУ Інституту києворуського письменства, що вже знайшло підтримку Правління й спонукає до подальшої праці.
Джерело: Національний музей літератури України
Прокоментуєте?
