Роскомнадзор подав до суду на головного редактора газети «Къырым» (Qırım) Бекіра Мамутова, оскільки в одному з номерів видання Меджліс кримськотатарського народу був згаданий без примітки про те, що ця організація вважається в Росії екстремістською. Раніше до редакції надходило вже декілька попереджень від Роскомнадзору. Про це повідомляє radiosvoboda.org.
2016 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму, а потім і Верховний суд Росії визнали Меджліс екстремістською організацією. Це рішення вважають незаконним як у самому Меджлісі, так і на рівні держави Україна. У 2017 році Міжнародний суд ООН ухвалив рішення застосувати тимчасові заходи проти Росії й вимагав скасувати заборону представницького органу кримських татар. Газета «Къырым» ‒ перше видання кримськотатарською мовою в Криму після депортації кримських татар, її перший номер вийшов 7 липня 1989 року. Про те, за що саме й чому переслідують незалежну газету, ішлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Головний редактор газети «Къырым» Бекір Мамутов розповів Крим.Реалії, що Меджліс був згаданий виданням зовсім не в журналістському матеріалі.
‒ Ідеться не про статтю, як написано в протоколі Роскомнадзору, а про доповідь генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй, яку той виголосив на початку вересня 2020 року. Ми опублікували цей найважливіший, із нашої точки зору, документ 14 жовтня без купюр, скорочень, коментарів і пояснень. Стаття ‒ це чиясь думка, де журналісти можуть оцінювати події, а тут же були надані факти, пов’язані з подіями в Криму за останній рік, ‒ там було близько 60 пунктів. Я сказав про це в суді, і суддя запитала, чи пояснював я ситуацію Роскомнадзору. Кажу, безумовно, але вони так і не виправили у своєму протоколі статтю на доповідь. Ми наполягаємо на тому, що не припустилися порушення російського законодавства. До речі, до суду представник Роскомнадзору не з’явився, і суддя назвала це підставою для перенесення засідання на три тижні.
Бекір Мамутов наголошує, що подібні доповіді ООН газета «Къырым» публікувала й раніше.
‒ У законодавстві Російської Федерації про ЗМІ чітко прописано, якщо йдеться про передрук інших матеріалів, то редакція звільняється від відповідальності за будь-які формулювання в них. Найцікавіше, що Антоніу Гуттеріш у цій доповіді двічі говорить, що Меджліс перебуває під забороною ‒ тобто там фактично є вказівка, якої вимагає Роскомнадзор. Узагалі, до 2014 року нашу газету істотно підтримував український державний бюджет, але при цьому не було абсолютно ніякого втручання в редакційну політику. Я думав, що за президентства Віктора Януковича намагатимуться це зробити, але навіть при ньому такого не було, хоча ми здебільшого присвячували владі критичні публікації. Після 2014 року дотацій не стало, ми почали виходити раз на тиждень замість двох, але редакційна політика не змінилася.
За словами Бекіра Мамутова, він уже оприлюднив позицію газети й усі аргументи в суді, і тепер варто чекати відповіді протилежної сторони в процесі. У разі, якщо Роскомнадзор виграє справу, видання можуть оштрафувати на суму від чотирьох до п’яти тисяч рублів.
Експертка аналітичного центру «СОВА» Марія Мурадова вважає, що російська влада використовує вимоги щодо маркування заборонених організацій для утисків свободи слова.
‒ Загалом сама ця норма про покарання за те, що ЗМІ не написало про заборону якоїсь організації, ‒ це частина друга адміністративної статті 13.15 ‒ видається нашому центру надмірним обмеженням свободи слова. На нашу думку, карати ЗМІ треба за пропаганду людиноненависницької ідеології, а не просто за згадку організації, яка, припустімо, такій ідеології слідує. Навіть більше, часто з контексту матеріалу й так зрозуміло, що йдеться про організацію, яка пропагує насильство. Ми знаємо декілька подібних справ, коли ЗМІ притягують до відповідальності за цією статтею неправомірно, тобто навіть без складу правопорушення. Наприклад, у 2017 році кримськотатарський активіст Рустем Мінанов був оштрафований не як редактор ЗМІ, а як приватна особа, за репост на своїй сторінці у фейсбуці. У тексті згадувався той же Меджліс.
Марія Мурадова вказує на те, що стаття 13.15 спрямована саме на ЗМІ та впливових блогерів, а сторінка Мінанова такою не була.
‒ До того ж Меджліс був унесений до списку організацій, визнаних судами екстремістськими, тільки у 2017 році, а пост Мінанова був опублікований у 2016-му, коли Меджліс не фігурував у списку. Формально притягнути його до відповідальності, на наш погляд, було не можна. Це не кажучи вже про те, що сама заборона Меджлісу, із точки зору центру «СОВА», не мала вагомих підстав і була продиктована політичними мотивами. У випадку з газетою «Къырым» суд, напевно, може вгледіти формальний склад правопорушення, але це здається трохи абсурдним, адже з контексту доповіді генсекретаря ООН цілком зрозуміло, що це за організація ‒ Меджліс кримськотатарського народу. Загалом, штрафувати за таку згадку мені здається досить дивно. На жаль, у таких випадках суди часто вирішують стати на сторону Роскомнадзору. Мені здається, ця норма ‒ зокрема, є інструментом політичного тиску.
Марія Мурадова зазначає, що, оскільки йдеться про свободу слова, скарги на подібні переслідування російської влади приймає Європейський суд з прав людини.
Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель переконана, що російська влада проводить послідовну політику зачистки неугодних ЗМІ в анексованому Криму.
‒ Анітрохи не здивована цими претензіями Роскомнадзору. За сім років окупації на території Криму зафіксовано понад 500 порушень прав журналістів. Зрозуміло, що більшість із них припадає на 2014–2015 роки, а зараз на півострові практично не залишилося незалежних ЗМІ, але все одно переслідування не закінчуються.
Ми постійно живемо в режимі очікування нових кримінальних справ і претензій щодо журналістів, які там залишилися і продовжують свою діяльність. На жаль, Бекір Мамутов потрапив під каток репресій: це чергове прагнення залякати, загнати в межі. Його й так змусили залишити роботу в Кримському інженерно-педагогічному університеті, а зараз у нього, наскільки я розумію, хочуть забрати й газету, яку він очолював багато років.
Гаяна Юксель нарікає на те, що в Криму після 2014 року значно скоротилася кількість ЗМІ, а з кримськотатарських, окрім газети «Къырым», залишилися лише підконтрольні російській владі, на кшталт телеканалу «Миллет», радіо «Ватан Седасы» й газети «Мераба».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
У висловлюваннях експертів згадуються положення й термінологія російського законодавства, що діє на окупованому Росією півострові
Чільна світлина — Бекір Мамутов, головний редактор газети «Qırım»
Прокоментуєте?
