11 червня в Камінній залі Будинку письменників відбулися літературно-мистецькі читання Творчого об’єднання прозаїків, приурочені до 150-річчя від дня народження видатного новеліста Василя Стефаника.
Вечір розпочав заступник голови Київської ОО НСПУ письменник Борис Пономаренко. Він зазначив, що літературна спадщина Василя Стефаника – багатогранна й потребує уважного й ретельного вивчення, а також дуже важливим є переклад творів виданого письменника іноземними мовами, оскільки творчий доробок новеліста співзвучний із вимогами нашого бурхливого часу.
Борис Пономаренко також зауважив, що крізь усю творчість Василя Стефаника проходить слово «біль». Бо саме біль за принижений і уярмлений український народ новеліст пропускав через свою душу і змалював цей біль у своїх творах.
Письменниця Валентина Козак зазначила, що мова творів Василя Стефаника – це покутська говірка і розповіла, що сам письменник дуже переживав, що його твори не зовсім зрозумілі на Лівобережній Україні. Проте з плином часу його проза не лише не забулася, а й знайшла щиру прихильність у серцях сучасних читачів, а також знайшла і своїх послідовників серед молодих українських прозаїків.
На вечорі були присутні відомі українські письменники – Микола Гриценко, Валентина Козак, Тетяна Фольварочна, Юлія Бережко-Камінська та ін. Кожен із них сказав своє добре слово про видатного новеліста, а також були прочитані уривки із новел «Портрет», «Озимина», «Вечірня година», «Давня мелодія», «Дорога» та ін.
Модератором заходу був письменник Борис Пономаренко.
Насамкінець, завершуючи захід, письменниця Валентина Козак зауважила, що новели Василя Стефаника дуже любив видатний український поет Василь Стус, а проза Стефаника і поезія Стуса дуже споріднені і єднає їх одне – біль за український народ.
Пресслужба НСПУ
