Василь Махно. Повернення Святослава Ігоревича з візантійського походу

0
129

Ось спіткнувся під князем схарапуджений кінь

і лисиць прошмигнули три тіні легкі

прорипіли вози із даниною греків

й зупинились – виднілись пороги Дніпра

доганяла лисиць зимова пора

печеніги тримались здалека

долітали птахи із верхів’я ріки

добігали дозорці прудкі як вовки

і заходили  в тяж кобилиці

в печеніжих краях в пограниччі хозар

князь Куря стерегти береги наказав

й пантрувати слов’янські обличчя

Святослав повертався уклавши  мир

повернутись потрібно було до зими

і тому не пристав на слова воєводи

й наказав лаштувати великі човни:

половина дружини всілася з ним

половина – пішла походом

Шелестів очерет – чорнів перегній

залишився вдоволений Іоанн Цимисхій

скільки сказано було улесливих слів

і запевнень в лице Святославу

відпровадивши князя – в печеніжу державу

він негайно вислав послів

знав Куря: Святослав вертає на Русь

знав пливе по ріці немов назадгузь

обминає пороги зелені як просо

Під копита лягає суха ковила

у рипучих сідлах – печенігів дебелі тіла

а під сідлами – пріле м’ясо

Підстеріг Куря княжі човни –

бризки крові зросили поля ковили

обезглавлений князь – перебита челядь

і коли печеніги їли й пили

наливали тепле молоко кобилиць

ув Святославів череп

zbruc.eu

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я