Відбулась зустріч з Богданом Горинем

0

 

У Конференц-залі Національного музею Тараса Шевченка відбулась зустріч Богданом Горинем.

Захід було організовано спільно Національним музеєм Тараса Шевченка та Національною спілкою письменників України в рамках Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій…», події якого відбувалися в Києві упродовж трьох днів з 22 по 24 травня.

Богдан Горинь — львівський дисидент, журналіст, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка у номінації «Публіцистика, журналістика» (2019).

На зустріч з письменником прийшли студенти філологічного факультету університету імені Бориса Грінченка та старшокласники Вишгородської загальноосвітньої школи № 1 в супроводі вчителів та викладачів. 

Представив Борися Гориня аудиторії та сказав вступне слово генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, літературознавець, письменник Дмитро Васильович Стус: «Мистецтвознавець, якому в силу його громадянської позиції, влада створила умови, коли найкращі, найпродуктивніші роки він змушений був бути поза професією, який потім повертався, а це завжди важко – уявіть собі програміста, якого на 20 років вийняли з теми, і коли він через 20 років повернеться, шансів кудись увійти уже не буде. З людьми, які відстоювали нашу гідність, сталося саме таке. І повернулись у професію небагато – посмертно Василь Стус, в літературознавство – покійна вже Михайлина Коцюбинська. В психологію – Семен Глузман, в філософію – Василь Лісовий. В мистецтвознавство – Богдан Горинь».

Виступаючи, Богдан Горинь справив на аудиторію надзвичайно приємне враження. Прекрасний оповідач, він розказав, як Тарас Шевченко увійшов в його життя. Багато років тому Богдан Горинь поставив перед собою мету – вивчити напам’ять «Кобзар», і вивчив.

Вірші з поетичного доробку Т. Шевченка пам’ятає і досі. Окрім того, це дуже хороша практика для тренування пам’яті, і Богдан Горинь порадив слухачам використати набутий ним досвід – вчити вірші напам’ять. 

Одна з розповідей про часи ув’язнення в таборі особливо вразила і розчулила слухачів. У 1967 році Богдан Горинь вирішив організувати Шевченківський вечір в мордовському таборі та зібрати ув’язнених на цей масштабний захід. В таборі на той час відбували строк ув’язнення більше трьох тисяч осіб, це була багатонаціональна громада, але українців там було дві третини.

Сьогодні це видається нездійсненним, адже як, перебуваючи під постійним наглядом охоронців, знайти місце для проведення заходу (обирати треба було обережно, вибір пав на альтанку для хворих і кволих), запросити тих, хто буде виступати, знайти портрет Шевченка та ще й виголосити полум’яну антирадянську промову про волю і нескореність. Але все вдалося, і цей вечір, без перебільшень, увійшов в історію української національно-визвольної боротьби. Художник, друг Богдана Гориня, Опанас Заливаха намалював портрет Т. Шевченка, знайшовши десь чорнила, сам Богдан Миколайович написав та виголосив промову «Світло Генія», яка спочатку розійшлась по всьому табору, потім її вдалося передати на волю, і вже за часів Незалежності цю доповідь було надруковано в журналі «Вітчизна».

Шевченківське свято Богдан Горинь організував саме багатонаціональне – прийшли і литовці, і латиші, і азербайджанці, і російський поет Андрій Синівський, який, до речі, був щиро вражений тим, як за таких умов Богдан Горинь не просто здійснив свій задум, але і зібрав навколо постаті Шевченка стільки однодумців. 

Богдан Миколайович розказав також і про свій творчий мистецький доробок. Він розробив жанр есею-коллажу, тому його від його книг читач отримує не лише духовне та інтелектуальне збагачення, а і естетичну насолоду. Саме так оформлені книги про Софію Караффу-Корбут, яка була ілюстратор кою Шевченка, і двотомник «Станіслав Гординський на тлі доби», за який Богдан Горинь нагороджений Шевченківською премією.

На запитання з залу, коли ж автор встигає так багато і плідно працювати, Горинь відповів, що в цьому заслуга його дружини – пані Оксани. Вони вдвох утворюють прекрасний тандем, єдиний організм, та допомагають одне одному.

Наприкінці зустрічі учні та студенти змогли зробити фото на пам’ять з Богданом Горинем та його дружиною.

Богдан Горинь наголосив на тому, що розум треба тренувати, а для цього – багато, дуже багато читати. І не лінуватися. 

Керівництво НСПУ висловлює подяку пану Богдану Гориню за згоду взяти участь у заході Міжнародного літературно-мистецького Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій…», генеральному директору Національного музею Тараса Шевченка Дмитру Стусу за сприяння в організації заходу та надання приміщення Конференц-зали, Юлії Чуприні, старшому науковому співробітнику НМТШ, за кураторську допомогу в організації заходу, та навчальним закладам, які проявили цікавість та увагу до цієї події.

 

Єлена Дорофієвська,

Прес-центр НСПУ

 

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я