“Українська літературна газета”, ч. 6 (350), червень 2023
1
ЗНОВ ДЕНЬ ГРЯДЕ!
(Ніч з 23 на 24 листопада)
Знов день гряде – такі канони драми,
Хоч цар пітьми, всезрячий, як сова,
Шукає віщі для заклять слова,
Малюючи зірками пентаграми.
Він – відщепенець Божої програми,
Бо помилок у кого не бува?..
Та день гряде – такі канони драми,
Хоч цар пітьми всезрячий, як сова!..
Зачинені людські та райські брами:
Вступила вкотре ніч в свої права,
Але надія в мене ще жива:
Біснуються злі духи до безтями,
Та день гряде – такі канони драми!..
24 листопада 2022 року
в годину Богородиці
2
Давно всім зайдам час дійти до тями,
Що ангел-охоронець вже без крил,
Що в них не буде й пам’ятних могил:
При відступі розорють тракторами!..
А потім прах розвіється вітрами:
Дасть Бог, якщо за рідний небосхил!..
Давно всім зайдам час дійти до тями,
Що ангел-охоронець вже без крил…
Калік зречуться і дружини, й мами,
Без пафосу всіх їх зустріне тил.
По-людськи жити вже не буде сил,
Коли почують: «Поганяй до ями!..»
Давно всім зайдам час дійти до тями!..
12 грудня 2022 року
3
На схилі віку хто зрікавсь надій,
Хто наступав на горло власній пісні?..
Таких ти знав? Але мені незвісні,
Як невідоме кладовище мрій!..
Можливо, завтра нас чекає бій:
Життя дарує виклики нам грізні!
На схилі віку хто зрікавсь надій,
Хто наступав на горло власній пісні?..
Який ще треба довід, друже мій?
Лише у Бога доводи «залізні»!
Забудь чутки й інтриги закулісні:
Ти ж серцем хлібороб!.. Тож вічне сій,
На схилі віку не зрікайсь надій!..
2 січня 2023 року
4
НЕДОПИСАНИЙ ЛИСТ
«Як залишав окоп, щоб штурмом вражі брати,
Дзвеніли в голові не пафосні слова.
Не скаже сину їх заплакана вдова,
Не скаже Небесам убита горем мати!..
Зазвичай, у піснях нас в бій ведуть комбати,
Бо тільки у піснях традиція жива.
Як залишав окоп, щоб штурмом вражі брати,
Дзвеніли в голові не пафосні слова.
Невдовзі вкотре бій, бо рявкнули гармати,
Горітиме земля, немов суха трава,
Можливо, жде на ній атака штикова…
Розкаже хай поет, що мав я в серці мати,
Як залишав окоп, щоб штурмом вражі брати!..»
5 січня 2023 року
5
Коли писав ронделі про війну,
В степу оплакав не одну могилу…
Згадав при цім Богдана і Аттилу,
Який колись загинув на Дону…
Хотів, щоб читачі лишались сну
Й ординським зайдам показали силу.
Коли писав ронделі про війну,
В степу оплакав не одну могилу!..
Була чи ні віддача – не збагну,
Бо де не гляну – скрізь герої тилу!..
Невже даремно рвав у серці жилу,
Літа свої проклявши й сивину,
Коли писав ронделі про війну?..
10 січня 2023 року
6
Моя душа не звикне до війни:
І сплю, і прокидаюся в тривозі,
Немов буряти в мене на порозі –
Спинити не змогли чужі сини!..
Передчуття… Немає тут вини:
Рядки лягали карбом в «Передгроззі»*:
Моя душа не звикне до війни:
І сплю, і прокидаюся в тривозі!..
Шлях до зірок, я знаю, крізь терни,
Крізь сивину у нашому волоссі.
Чому ж Господь не втрутився і досі?..
Мій Боже, дні щасливі поверни:
Моя душа не звикне до війни!..
30 січня 2023 року
7
До мене в душу якось глянув Бог,
Хоча всесильний, стомлений до краю.
І все ж поклав у неї крихту раю –
І цим утішив, вочевидь, обох!..
Я був ніким, як при шляху горох,
Та з тих часів талант поета маю:
До мене в душу якось глянув Бог,
Хоча всесильний, втомлений до краю!..
І от живу я на межі епох
В отій хатині, що завжди не скраю…
Коли ж зайшлося серце від відчаю,
Дізнавсь, що ця війна – лише пролог:
До мене в душу знов заглянув Бог!..
31 січня 2023 року
8
ЛИСТ НА ФРОНТ
Пробачимо чи ні гріхи вождям,
Які далеко не біблійні хами?
Ці крадії знущаються над нами –
Ми ж платимо і кров’ю, і життям!..
Державну тайну ввірено «кротам»,
«колоні п’ятій» в рясах – Божі храми!..
Пробачимо чи ні гріхи вождям,
Які далеко не біблійні хами?..
Мій любий друже, істину затям:
Війна – не збій космічної програми,
Це недруг вчив дружити з ворогами!..
Йдучи у бій, на зло усім смертям,
Пробачиш ти чи ні гріхи вождям?..
1 лютого 2023 року
9
Замовкніть, екстрасенси і мольфари,
Зі слів для спраглих маючи бальзам!..
Пророчте краще гибель ворогам,
Яких в нас ждуть новітні яничари!..
Від «слуг народу» в спину нам удари,
Не їм Христос сказав: «І Аз воздам!..»
Замовкніть, екстрасенси і мольфари,
Зі слів для спраглих маючи бальзам!..
Палахкотять від вибухів пожари –
Не погасити їх моїм сльозам,
Бо тільки в Бога чудотворні чари!..
Замовкніть, екстрасенси і мольфари…
2 лютого 2023 року
10
Господь воздасть за муки на війні –
Така програма в нинішньої влади:
Відстріляні патрони чи солдати
У неї (бачить Бог!) в одній ціні!
Героя смерть – це горе для рідні,
А владцям це – статистика утрати:
Господь воздасть за муки на війні –
Така програма в нинішньої влади!..
В безсонні ночі чи в тривожні дні
В тилу про подвиг пишуться балади.
За них (о, парадокс!) немає плати,
Тому крізь сон й почулося мені:
«Господь воздасть й поетам по війні!..»
14 лютого 2023 року
11
Під плач сирен знов мойра ріже нить:
Безжальна смерть вподобала підвали
(життя, допоки чистяться завали,
по краплі крові в небуття збіжить!).
У небі промінь спалахне на мить:
Щоночі у зенітників аврали!..
Під плач сирен знов мойра ріже нить:
Безжальна смерть вподобала підвали!..
Та вранці сонце здіймиться в блакить
І «марафон» почнуть телеканали,
Які словами зводять п’єдестали
Тому, в якого совість змалку спить,
Від чого мойра часто ріже нить!..
28 березня 2023 року
12
«В пітьмі писало знов саме перо!..»
(Із листа другові)
Здалось чи справді це скрипить перо?
Знов не дійшла до Господа молитва:
Коли кривава за Вітчизну битва,
Кого наснажує «Інформбюро»?
«Реве та стогне, скреснувши, Дніпро…» –
Зужитих образів сумна ловитва!..
Здалось чи справді це скрипить перо?
Знов не дійшла до Господа молитва!..
Знов серце стукає, як перш, в ребро –
Шукає слово гостре, наче бритва:
Поета доля – вдень дивись в обидва,
Щоб верх над злом вночі взяло добро!..
Ні, не здалось: скрипить в пітьмі перо!..
4 березня 2023 року
13
Від щастя плачуть у гаю зозулі:
Весна вступила у свої права!..
Кульбаби квітом вкрилася трава,
А сік вже будить галузки заснулі.
А десь – війна, десь ціль шукають кулі,
Десь на воротах жде труну вдова!..
Від щастя плачуть у гаю зозулі:
Весна вступила у свої права!..
Чужі онуки йдуть на перші гулі,
Шукають для освідчення слова.
Бо, хоч сичам відлунює сова,
Весні настріч серця відкрились чулі:
Про щастя плачуть у гаях зозулі!..
2 квітня 2023 року
14
Не зневажайте зламані мечі,
Як знайдете ви їх на полі бою:
Вони колись належали герою,
Що смерть свою зустрів не на печі!..
Для рал колись їх візьмуть орачі,
Як світ цей стане мирною добою.
Не зневажайте зламані мечі,
Як знайдете ви їх на полі бою!..
Старих ідей сучасні тлумачі
Затаврували багатьох ганьбою,
Назвавши це за правду боротьбою,
А я пишу, прокинувшись вночі:
«Не зневажайте зламані мечі!..»
6 квітня 2023 року
15
На схилі віку – тайни нерозкриті:
Грядеши камо? Господи, куди?..
Йдемо з Тобою в пошуках біди,
Нещастя давні сіючи у ситі!..
Були в моїм житті чудесні миті,
Коли в молитві: «Сійся і роди!..»
На схилі ж віку – тайни нерозкриті:
Грядеши камо? Господи, куди?..
Жду відповідь – як грому із блакиті,
В душі шукаю істини сліди,
А серце вкотре сковують льоди,
Немов дарма літа мої прожиті:
На схилі віку – тайни нерозкриті!..
22 квітня 2023 року
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.
Прокоментуєте?
