Осипаються діючі, мічені,
знаком хисту дзвінкого литва.
Розбігаються вістю пригнічені,
не промовлені ними слова.
А промовлені, в запалі рвійному,
на державну зважаючи гру,
в часі злобному, у пандемійному
стережуть свою правду стару.
Тяжко правді на згубному протязі,
де біснується сила чужа.
В поминальному чорному одязі
домовини свої проводжа.
30.05.2021
Джерело: litgazeta.com.ua.
Прокоментуєте?
