Російські книги перев’язують чорними стрічками: як із черкаських бібліотек вилучають ворожу літературу

0
117

Після вторгнення 24 лютого українці кардинально змінили своє ставлення до росіян та всього, що з ними пов’язане. Література також не стала винятком. Російські книги йдуть слідом за воєнним кораблем. У Черкасах нині в бібліотечних фондах також проводять «зачистку». Книги, які потрапили до так званого «чорного списку», вилучають із відкритого доступу та переміщають у сховище.

Журналісти видання ЗМІ.ck.ua поспілкувались із директорами та бібліотекарями з приводу того, які ж книжки прибирають із поличок насамперед та чим заміняють таку літературу.

Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль розповіла в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», що понад 100 мільйонів примірників російських пропагандистських книжок, зокрема російську класику, потрібно вилучити з публічних українських бібліотек.

Так, за її словами, насамперед будуть вилучати книги з антиукраїнським змістом з імперськими наративами; пропагандою насильства; проросійською та шовіністичною політикою. На другому етапі будуть вилучати книжки сучасних російських авторів, видані в росії після 1991 року. Це стосуватиметься книжок різних жанрів: і дитячих, і любовних романів, і детективів. Під вилучення потрапить і російська класика, зокрема Пушкін та Достоєвський. Натомість їхні книжки можуть залишатися в університетських і наукових бібліотеках для «вивчення коренів зла й тоталітаризму». Загалом детально з рекомендаціями можна ознайомитися ТУТУ них є і відомості щодо книг, авторів та видавництв, які насамперед підпадають під вилучення. Більшість із них були виданні на території рф та ордло. Переглянути весь список можна ТУТ.

У рекомендаціях також зазначають, що слід припинити поповнювати бібліотечні фонди російськими виданнями, зокрема такими, що мають походження або виготовлені та/або ввезені з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України. Проте у черкаських бібліотеках зазначають, що старались і до цього поповнювати фонди українськими сучасними виданнями або українськими перекладами зарубіжних творів, оминаючи увагою російську літературу.

Хочуть читати українською: як вилучають заборонені книги з дитячих бібліотек

Заступниця директора Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталія Мошенець розповідає, що по фондах усіх бібліотек області для дітей десь близько 30 відсотків – це російськомовні видання. Однак кожен рік цей відсоток зменшується. Так, за рік тут мають право списати 10 тисяч примірників і майже всі з них – російськомовні. Натомість поповнюють бібліотеку тільки українськими виданнями.

Основні джерела, звідки надходять книжки, це «Українська книга» та «Україномовна книга». Також допомагають і видавництва, самі автори та спонсори. Крім того, в 2018 році обласна рада прийняла Програму поповнення бібліотечних фондів. Однак вона фінансувалась лише три роки, а тоді почалась епідемія коронавірусу й повномасштабна війна. За час існування програми дитяча бібліотека змогла закупити близько трьох тисяч книжок.

«Завдяки цьому ми змогли самі обирати книги, які потребують наші читачі. У нас є зошит незадоволеного попиту. От ми знаємо, чого наші діти хочуть. Буває, що по шкільній програмі в нас мало екземплярів. Ми відслідковуємо рейтинги, якщо книга займає основні місця, ми хочемо, щоб вона була в нас у фонді. Завдяки цій програмі ми могли обирати справді потрібні книги», – каже Наталія Мошенець.

За її словами, наразі серед дітей зріс попит на сучасну літературу. За минулий рік видача україномовних книг складає 93 відсотки. Однак є такі читачі, які просять давати їм книги російською мовою. До цього часу вони були в бібліотеці у відкритому доступі. Після рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики, а також листа від Держкомтелерадіо так звані ворожі книги почали вилучати.

«Ми переглянули свої фонди. Такі книги, які пропагують повалення конституційного ладу, розпалювання ворожнечі – у нас такого немає. Річ в тому, що коли Україна здобула незалежність, то було дуже мало наших видавництв. Автори змушені були замовляти видання своїх книг у росії», – каже Наталія Мошенець.

У фонді бібліотеки є невелика кількість книг, виданих в рф після 1991 року. Це пізнавальні дитячі книги, твори російських дитячих письменників. Наразі вони вилучені з відкритого доступу. Ця література перебуває у сховищі і з нею працюють: виявляють, що мають першочергово списувати.

Черкаська обласна бібліотека для дітей із 2014 року взагалі не купувала російських книг. Нині ж працівники прибрали з відкритого доступу книги, які були в рекомендаційних переліках, однак російськомовні переклади іноземних творів залишаються у відкритому доступі.

«Міністерство освіти й науки готує перелік книг, які будуть вивчатися за шкільною програмою російських письменників. Коли вони переглянуть його, тоді ми зможемо зрозуміти, які книги можемо списати. Пізніше такі видання ми здаємо на макулатуру. Ці гроші йдуть у спецкошти бібліотеки й за них тоді можемо купляти нові книжки. Але за макулатуру за кілограм можна отримати близько 3 грн. Книга в середньому коштує 200 грн, тому багато за ці гроші не купиш», – каже Наталія Мошенець.

Бібліотекарка Ірина Федорівна каже, що найбільше допомагає Український інститут книги (УІК) із заміщенням вилученої літератури. Загалом дитяча бібліотека в Черкасах має 14 тисяч відвідувачів, а в рік від УІК отримує до 500 книг в одному примірнику. Цього замало, аби задовольнити весь той попит, який надходить від маленьких читачів. Кожна дитина хоче книжку, тому бібліотеці потрібно мати хоча б по 10 штук одного видання, щоб читати її могли всі.

«Сподіваємося, що після закінчення війни будуть грантові та бюджетні програми, спрямовані на оновлення фондів бібліотек, насамперед дитячих. Адже наявність у бібліотеках для дітей кращих зразків дитячої літератури, творів сучасних українських авторів, переможців книжкових рейтингів; світової літератури в українському перекладі; науково-популярних книг пізнавального змісту; творів національно-патріотичного спрямування сприятиме інтелектуальному та духовному розвитку підростаючого покоління, глибшому пізнанню дітьми історії рідного краю, популяризації української мови та літератури», – зазначають у бібліотеці.

Російські книги перев’язують чорною стрічкою

У Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка читачам пропонують український аналог російськомовних книг, якщо такий є. Про це розповідає її директор Федір Пилипенко. За його словами, деякі люди ставляться з розумінням до нових реалій, а інші обурюються, коли їм кажуть, що зараз у бібліотеках російськомовні видання прибирають із відкритого доступу.

«Буває, що нам доводиться чути щось таке: «Как ето так не будет етой кнігі? Что ви с нєй сделалі?». А те, що вони роблять з нашими людьми, дітьми. А ми ще будемо шукати російськомовні книги? Ми напишемо про війну і наші фонди будуть поповнені. І наші наступні покоління будуть їх читати, будуть знати правду, написану нами, а не ту, яку нам написала московія триста років тому», – розповідає  Федір Пилипенко.

За його словами, вилучати російськомовні книги із фондів почали ще раніше, також до сховища відправляють і застарілі за змістом та зовнішністю книжки. Там для них уже приготували вільне місце на поличках. Російські видання, які підлягають вилученню, перев’язують чорними стрічками та ховають від читачів.

«У кожній бібліотеці є російськомовні видання, у деяких бібліотеках їх 40 на 60 відсотків. Це багато. Керуючись наказами та рекомендаціями, де вже більш чітко роз’яснено, яку літературу треба вилучати з відкритого доступу, ми почали робити це більш активно. Тобто коли людина приходить до бібліотеки, то вона не буде їх бачити. Якщо людина приходить і замовляє якусь книгу російською мовою, а в нас є аналог українською, то ми пропонуємо саме такий варіант», – зазначає Федір Пилипенко.

За його словами, наразі не йдеться про вилучення російських класиків, яких вивчають у школі. Також із відкритого доступу не видаляють літературу, яка містить наукові знання російською мовою. Та й ці книжки згодом будуть переглядатися, коли буде запроваджена шкільна програма із зарубіжної літератури.

Зауважимо, що нещодавно в ефірі телемарафону єдиних новин заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко сказав про те, Міністерство освіти та науки внесе зміни в навчальні програми з кількох предметів, зокрема й до зарубіжної літератури. За його словами, із зарубіжної літератури буде виключено, наприклад, роман Льва Толстого “Війна та мир”. Стосовно того, чи залишиться в програмі хтось із російських письменників, Вітренко зазначив, що зараз точаться дискусії з цього питання, але програма зарубіжної літератури буде оновлена.

«У нас іще багато наших видавництв, які друкують книжки російською мовою, так, як і письменники. Тут особливий підхід треба мати. Все підряд не викидаємо. Зношені книги віддаємо на макулатуру, а які в нас нормального змісту, не закликають до насильства, не пропагують руський мір, ті – залишаються. Є російські автори, які написали нібито нормальні книги, без ідейних настанов, але які відкрито підтримали спецоперацію путіна (такий перелік у нас є), то ми їх також прибираємо», – зазначає Федір Пилипенко.

Наразі в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка вже з фондів із відкритого доступу переглянули майже всі книги. Більшість із них уже перев’язані чорною стрічкою та переміщені до сховища.

Завідувачка відділу зберігання та реставрації бібліотечних фондів Наталія Миколаївна розповідає, що саме сюди приносять на зберігання вилучені книжки. Зокрема, від 24 лютого до сховища було передано проросійські книги, зокрема, де висвітлюють насилля, а також застарілу літературу.

69 відсотків російських книг: як вилучають літературу в науковій бібліотеці

У Черкаську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Тараса Григоровича Шевченка російські книжки не закуповують уже два роки.

В.о. директора Людмила Дядик розповідає, що наразі в бібліотеці працюють над вилученням книг відповідно до рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики. На 1 січня 2022 року у фонді бібліотеки є 2 млн 400 тисяч 420 примірників. Із них російською мовою – 1 млн 862 примірники. У цю цифру входить науково-технічна документація: патенти, описи винаходів. Їхня кількість 1 млн 460 штук. Книжок та журналів мають 573  тисячі 271 примірник. Із них російською мовою – 399 тисяч примірників, це 69 відсотків.

«В умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах ті книги, які зазначені в рекомендаціях, є недопустимим. Робота з цим фондом ведеться постійно. Ми вилучаємо неактуальну літературу. Минулого року вже почали трохи списувати патенти. Вони потрібні для наукових та навчальних цілей, аналогів немає, тому ми не можемо їх вилучати повністю. Принаймні один примірник має бути, але його вилучають із відкритого доступу й не популяризують», – зазначає Людмила Дядик.

Вона додає, що в перше коло вилучення потрапляє література антиукраїнського змісту з імперськими наративами і пропагандою насильства, проросійської, шовіністичної політики. В друге коло вилучення потрапляють книжки сучасних російських авторів, які видані в росії після 1991 року. Причому різних жанрів (є перелік авторів, видавництв, до яких застосовані санкції, автори, які публічно підтримали агресію російської федерації).

«А от російська класика наразі прибирається з відкритих фондів і не популяризується. Російська класика раніше вважалася вершиною світового письменництва. Через те, що ми досить посередньо знали світову класику, багато хто лишився з переконанням, що це справді та література, без якої неможливо розвинути інтелект і естетичні відчуття, бути освіченою людиною. В дійсності це не так. Зараз ми вже впевнені в тому, що і британська, і французька, і німецька літератури, література США і східних народів дали світові набагато більше шедеврів, ніж російська література», – зазначила Людмила Дядик. Вона також додала, що для сучасного українського читача російська література та іноземні переклади російською втрачають актуальність, зокрема через якісні українські переклади.

За словами бібліотекарів, у 2018 році бібліотеки України поповнили свої фонди якісною літературою та перекладами світової літератури за державною програмою «Поповнення фондів публічних бібліотек» від УІК. Зраз шукають можливості, залучають світові спільноти, фінансування.

«Є надія, що фінансування буде відновлено з фонду United24. Тому ми сподіваємось, що нові книги будуть надруковані та потраплять до читачів. Проте бібліотекарі пишуть та подають на гранти, беруть участь в конкурсах. Зрозуміло одне: бібліотеки мають наповнитися і новими книжками, і новими читачами, і держава, і органи місцевого самоврядування, і громадськість має в цьому посприяти. Закон про мову працює. І потреби людей змінюються», – розповіла Людмила Дядик.

Нагадаємо, що 5 травня у Міністерстві культури та інформаційної політики оголосили, що з українських бібліотек вилучать російську пропагандистську літературу. Планується, що замість російських книжок бібліотечні полиці наповнить якісна українськомовна література та книги українських видавництв. Тому цей процес нині невпинно триває, а російську книжку активно вилучають із бібліотечних фондів, адже в Незалежній Україні не місце літературі ворога.

Підготувала Світлана Небилиця

zmi.ck.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я