У прифронтовому Маріуполі на Донеччині вийшла книга нашого колеги — письменника Євгена Баля «Хроніки пса Филимона» (фрагменти гібридної війни).
Сам Євген Баль має дуже промовисту біографію навіть для приморського міста, яким є Маріуполь. У минулому він — військовий підводник, капітан 1 рангу у відставці та капітан далекого плавання після звільнення з військової служби. Про морські походи, романтику і водночас ризики і небезпеки флотської служби автор розповідав читачам у своїх попередніх книгах, серед яких, приміром, «Меридіани штурмана Барка». Окрім літературної та журналістської творчості Євген Баль також відомий у прифронтовому Приазов’ї завдяки активній громадській позиції. З початком гібридної війни колишній військовий моряк став волонтером і надає посильну допомогу підрозділам українських бійців, які захищають Маріуполь, Донбас і всю Україну. Письменник є частим гостем на катерах прикордонників морської охорони, на «передку» позицій морських піхотинців та інших родів військ, де веде відповідну патріотичну роботу. І саме відмінне знання реальної ситуації на фронті та в тилу – у населених пунктах Донбасу вздовж лінії розмежування дуже допомогло йому під час написання повісті «Хроніки пса Филимона».
На відміну від попередніх творів письменника, головні події у книзі відбуваються не в далеких морях і океанам, а на суші Приазов’я. Автор розповідає про передумови і початок «руської весни» у Маріуполі та довколишніх селах, початок бойових дій, перемоги й поразки бійців на передньою краю і життя цивільних людей у прифронтовій зоні. А невимушену розповідь про все побачене і пережите письменник веде від звичайнісінького хатнього пса Филимона, який також потрапив до виру підступної гібридної війни. Хоча, звичайно, попри згаданий творчий прийом, головним героєм книги став не чотирилапий брат наш менший. І не «старші брати» — сусіди, від агресивної присутності яких на Донбасі вже п’ять років потерпає вся Україна. Головними героями стали ті ж мешканці Маріуполя та Приазов’я, бійці ЗСУ та добробатів, волонтери – тобто всі ті, хто тривалий час несли і продовжують нести важкий тягар війни.
Попри неймовірну складність теми, насиченість фактами і подіями, Євгену Балю вдалося привабити читача легкістю стилю. Книга читається легко ще й завдяки тому, оскільки автор, уникаючи сухої документалістики, дає зрозуміти, що пес Филимон, який оцінює ті чи інші події, нітрохи не позбавлений іронії, гумору, а подекуди сарказму. Принаймні, перші відгуки від «Хронік пса Филимона», а книга вже надійшла до військових та цивільних читачів, переконують, що письменнику вдалося втілити задумане в життя, точніше, у книгу, яка зараз користується великим попитом і сприяє патріотичному вихованню земляків.
До збірки повістей, оповідань та нарисів «Хроніки пса Филимона» також увійшли твори, які написані у попередні роки, але не втратили своїх актуальності та значення й сьогодні. І не втратять їх, схоже, у найближчому майбутньому.
Павло КУЩ,
голова Донецької обласної організації НСПУ
