Наукова бібліотека Чернівецького університету отримала від громади міста Старокостянтинів Хмельницької області факсимільне видання старовинної рукописної книги «Костянтинівська кормча».
Оригінал книги був написаний у 1599 році й тривалий час уважався втраченим для української науки.
Про це повідомляє ukrinform.ua з посиланням на головного впорядника видання Дмитра Лящука.
«Кормча – це зведення церковних законів, котрі регулювали життя наших предків. Не лише за церковною лінією, а й за побутом людей. Як Біблія – що карається та вважається гріхом, як похрестити дитину, як ховати людей, як молитися тощо. Після «Руської правди», це, мабуть, друга книга, яка мала настільки велике значення для нашого суспільства в ті часи. Ми думали, що ця Кормча була загублена, а під час Другої світової війни німецькі загарбники, її вивезли, вона десь пропала. Така існувала версія. Але зусиллями багатьох науковців минулого року оригінал цієї рукописної книги ми знайшли у Варшаві. Із місцевими науковцями ми домовилися, щоб вони нам дозволили зробити її копію. І ми цю копію зробили та видали книгу», – сказав Лящук.
Над рукописним виданням працювали ще наприкінці 16 століття у місті, яке зараз називається Старокостянтинів. Писали її близько трьох років із 1597 по грудень 1599 року. Фахівці зауважують, що це видання цікаве ще й тим, що під час переписування цих церковних правил і законів, які перекладалися з грецької мови, наші предки вкладали і своє емоційне забарвлення та трактування тих чи інших норм.
«Ця книга вказує нам на те, наскільки наша інтелектуальна минувшина є нам незнаною і невідомою. Повернення «Костянтинівської кормчі» до наукового обігу дає нам унікальну можливість повернутися до тих скарбів нашої культури, освіти, мистецтва, якими фактично жила наша держава в минулому. Ця книга є унікальною тим, у який спосіб переписувач передає нам ці церковні канони. Це не просто «сухі» приписи, ці церковні закони викладені у високохудожньому стилі, в унікальному як для церковного видання способі», – зазначив протоієрей отець Микола Щербань, який став науковим консультантом цього видання.
Як пояснили фахівці, у факсимільному виданні з максимальним ступенем подібності відтворено рукописний оригінал із дотриманням його розмірів, фактури паперу, усіх особливостей оправи, палітурування, тексту та ілюстрацій, слідів побутування документа.
Прокоментуєте?
