До 30-річчя НСПУ. «Її поезія набуває соковитих барв і мінливих відтінків…»

0
156

Коли вперше зустрічаєш цю вродливу чорняву дівчину з віолончельним голосом, то інтуїтивно відчуваєш: вона інша! – хоч і намагається маскуватися під урбаністичний загал. Щось автентичне й унікальне знагла пробивається крізь марне нашарування загальноприйнятої моди і буденної сучасності.

А коли вже Юлія починає читати свої такі ж неприборкані схарапуджені вірші, то ти остаточно переконуєшся: то в ній говорить волелюбний дух Дніпра. Так само, як наш потужний велет, закутий у лабети сучасних міст, так і Юлія Купіч, звичайна на перший погляд українська містянка, приховує у собі міць і затятість легендарних козачок.

А познайомилися ми, здається, тисячу років тому! Наш мистецький проєкт «VivArt» лише набирав обертів, і ми самі ще навіть не здогадувалися, що за кілька років станемо відомими.

Першу Юлину поетичну збірку «Зоряну пектораль» ми створювали разом. Як координаторка проєкту творчої молоді у рідному Кам’янському я допомагала юній авторці редагувати вірші та впорядковувати книжку. У нас вийшла невеличка, трохи наївна, але досить цікава збірочка.

«Опромінення» – друга книжка Юлії, з якою вона ввійшла до Спілки письменників, звучала вже у зовсім іншій тональності. До того часу поетеса вже встигла пізнати гіркоту дорослого життя, а молодість і гарячий характер додали її віршам гостроти. Зі сторінок книжки заговорила вже не скромна школярка, а молода, дещо зухвала, але талановита сучасна авторка.

Сьогодні, коли за плечима у Юлії Купіч є багатий досвід роботи над словом, а життя продовжує відкриватися новими гранями, її поезія також стає яскравішою, набуваючи соковитих барв і мінливих відтінків.

Марія Дружко

м. Кам’янське

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я