Обличчя моєї країни —
згорьоване неньки лице.
Чекає вона з війни сина.
В молитві відлунює це.
Відбиток безсоння й тривоги —
це темні сліди під очима.
Звертається мати до Бога:
«Прошу, збережи мого сина».
Обличчя моєї країни —
це воїна погляд рішучий.
На захист він став України,
щоб вільним був край наш квітучий.
Обличчя моєї країни-
це дівчини врода розкішна.
Кохана, і вірна, єдина.
Для милого любляча, ніжна.
Обличчя моєї країни —
проникливий погляд маляти.
У ньому майбутнього зміни
й продовження мами і тата.
Роди в ньому переплелися
і силою дужою стали,
щоб ми на землі цій велися,
здолавши нашестя навали.
Обличчя моєї країни прекрасне,
як ангельський лик.
У ньому — вершини, долини,
Простора краса синіх рік.
Сад, вогник тієї хатини,
де ти у колисці гойдавсь.
Обличчя моєї країни —
це день, що над світом зайнявсь.
facebook.com/morozenko.mariya
Прокоментуєте?
