Під стінами Конституційного Суду України активісти мітингують проти Закону Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». В черговий раз протестанти зібралися 19 січня, щоб висловити своє невдоволення законодавчим документом.
До мітингувальників приєдналися партія «Свобода», Конгрес українських націоналістів, а також представницька делегація письменників, в тому числі майже у повному складі Секретаріат НСПУ на чолі з головою НСПУ Михайлом Сидоржевським.
«Питання, яке зібрало нас тут, є кардинально важливим для нашої нації та держави. Нехтування мовним питанням та гуманітарним блоком з боку чинної влади загрожує українській нації. «Мовна шизофренія» ? це те, що нав’язується у деяких ЗМІ, на плакатах на стендах і веде до загрози нашій державності. «Мовна шизофренія» провокує шизофренію державну і веде до знищення імунної системи нації. Гуманітарна політика не є другорядною. Нехтування цим сегментом веде до таких наслідків, які сталися з анексуванням Криму, коли таку велику територію здали без жодного пострілу. Одна з причин – інформаційно-культурна зачистка. Українські письменники в числі громадян, які розуміють важливість гуманітарного блоку питань та мовного закону», — зазначив Михайло Сидоржевський, Голова НСПУ.
Активісти вимагають від суду справедливого рішення, адже Закон України «Про засади державної мовної політики» антиконституційний, дискримінує державну мову в усіх царинах життя і потребує негайного скасування.
Нагадаємо, що Закон «Про засади державної мовної політики» набув чинності 10 серпня 2013 року. Законом передбачено, що у 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнюєїї до державної. Закон дозволяє використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів.Свого часу ухвалення закону викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнятий з істотними порушеннями. Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов7 лютого 2012 року, документ набувчинності 10 серпня 2012 року. 23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон, прийнявши поданий ще 28 грудня 2012 року В’ячеславом Кириленком проект Закону «Про визнання таким, щовтративчинність, Закону України «Про засади державної мовної політики». Наступного дня, 24 лютого, Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ Астрід Турс висловила стурбованість тим, що скасування цього Закону може привести до подальших заворушень. 28 лютого з’явилася інформація, що в.о. президента може ветувати цей закон. 3 березня в.о. президента Турчинов сказав, що не буде підписувати рішення парламенту про скасування цього закону, поки не буде підготовлений і Верховною Радою проголосований новий закон. Станом на грудень 2016 законопроект про скасування закону про мови не підписаний, але й не ветований президентом, його поточний статус — «готується на підпис», а питання конституційного статусу з лютого 2015 року вирішується Конституційним Судом України.
Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Так, частина 7 статті 7 закону зобов’язує громадян, які проживають на території, де функціонує регіональна мова або мова меншин, розвивати та використовувати таку мову — «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, …, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов’язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб».
Анна ДРОФА,
Прес-секретар НСПУ
