Тринадцяте число літературно-художнього альманаху «Павлоградські перехрестя-2022» вийшло друком із запізненням – наприкінці квітня цього року.
Прифронтове місто Павлоград не втрачає бойового духу. Містяни трудяться, не зважаючи на ракетні удари проклятих рашистів по промислових об’єктах і будинках мирних жителів.
А ще у місті вирує культурне життя.
Свідоцтвом цього є чергове число видання Павлоградського письменницького дому. Триста сорок сторінок поезії і прози, здебільшого патріотичного спрямування, ошатно оформленого альманаху відкривають перед читачами широкий світ роздумів тридцяти п’яти авторів про героїчне минуле та не менш героїчне сьогодення українців.
Не тільки павлоградці, тернівчани, переселенці з Маріуполя, а й митці з Кам’янського, Дніпра, Охтирки Сумської області, села Лозівка, що на Харківщині. Також активно презентують свою творчість вісім авторів із Верхньодніпровська.
Щемка патріотика і лірика авторки Світлани Железняк із села Заріччя, матері героїчно загиблого захисника України Максима.
Також в альманасі представлені твори членів Національної спілки письменників України: павлоградців Олександри Люлько-Скорої та Анатолія Єфремова, тернівчанина Миколи Литвиненка та верхньодніпровця Євгена Безуса.
До речі, Олександра Люлько-Скора та її чоловік Георгій Люлько, члени Національної спілки письменників України, тринадцять років тому стали засновниками видання Павлоградського письменницького дому і з того часу побачили світ художній журнал «Сузір’я Дивосвіту» та альманах «Павлоградські перехрестя». На жаль, Георгій Люлько декілька років тому полинув у засвіти.
Олександра Панасівна і сьогодні продовжує розпочату з чоловіком справу. Вона не тільки одна з авторів, а ще й – редактор і упорядник видань Павлоградського письменницького дому.
І ще одна особливість альманаху. Він присвячений наших хоробрим захисникам, воїнам ЗСУ, які, не шкодуючи життя, боронять Україну від путінської навали, виганяючи російських загарбників із нашої рідної землі.
Пресслужба ДОО НСПУ
Прокоментуєте?
