Переселенка з Маріуполя пише вірші та мріє видати збірку

0
513

Маріупольці Валентина та Петро Гайдар живуть разом понад 50 років. Вперше за цей час подружжя розлучили бойові дії. Петро перебував у місті понад два місяці. Валентина чекала на нього в столиці. Як Петро врятувався з охопленої вогнем квартири під час обстрілу Маріуполя і які вірші Валентина присвячує рідному місту — Суспільне розповідає історію переселенців.

Все життя жінка пише вірші. За цей рік переважно — про Маріуполь та Україну.

Поезія допомагає Валентині впоратись із переживаннями.

Маріуполь — руїни, пам’ять серця вібрує.

Маріуполь, знай, країна тебе відбудує.

То чекайте стражденні, сонце зійде всім знов,

І постане між вами нескорений «Азов»,

Всі живі та полеглі, що боролись за вас.

Приєднай Україна по кордонах Донбас.

До вторгнення Валентина поїхала відвідати онука в Київ, а чоловік Петро залишився сам у місті та пробув там до травня, поки їхня квартира не згоріла.

Переселенка з Маріуполя пише вірші та мріє видати свою збірку

Маріуполь. Фото: Валентина Гайдар

«Дуже гучні постріли були щохвилини, щосекунди… Спочатку загорівся один під’їзд, потім вогонь перекинувся на інший. А в 11 годин вечора загорілася моя квартира, але я не міг вийти, бо заклинило двері. Дуже багато диму було, і в коридорі палав вогонь. Потім я закричав, коли хлопці бігли: вдарте ногою по дверях — не можу вийти! Хтось ударив — і я вискочив. У мене друг у приватному секторі, я до нього пішов. Кажу йому: «Васю, в мене все згоріло». Він каже: «Заходь». Дуже важко було перші дні без води. За водою ми займали чергу, кожен день записувалися і так добували цю воду”, — згадує Петро.

З речей, каже Валентина, залишилося небагато, тільки старі фотографії, що були у доньки в столиці.

Переселенка з Маріуполя пише вірші та мріє видати свою збірку

Фото: Валентина Гайдар

До війни, розповідає Валентина, писала вірші про хороше життя.

Пара познайомилась, коли Петру було 12, а Валентині сім років. Жінка й досі пам’ятає перший вірш, який написала своєму майбутньому чоловіку.

Про те, що Валентина присвячує Петру вірші, чоловік дізнався під час служби в армії. Тоді ж зрозумів, що вона — його доля.

Переселенка з Маріуполя пише вірші та мріє видати свою збірку

Фото: Валентина Гайдар

Подружжя чи не щодня згадує свій дім.

“Ми у Маріуполі накривали столи, варили страви. Діти у нас — у вишиванках, україномовні, дуже гарна мова у дітей”, — каже Валентина.

Разом подружжя вже 53 роки, мають двох доньок та онуків. У Валентини близько 700 віршів, вона мріє, що колись надрукує власну збірку.

suspilne.media

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я