Studium – старання, старанність, наука. Вікісловник.
Відомо, що сонет існує понад 800 років. Це та форма, яку за легендою продиктував сам Аполлон.
Сонет (італ. soneto – звучати) – ліричний вірш. Вікіпедія. Відомий майстер сонетів Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої сфери».
Класичний сонет складається з 14 рядків, розбитих на 4 частини. Чи достатньо цього для написання повноцінного вірша?
Б. Пастернак уважав, що досить навіть 8 рядків, ущерть наповнених змістом, але 12-16 – оптимальна кількість. Тож 14-ти рядковий сонет стимулює ясність викладу думки.
Існує два різновиди класичного сонета – «французький» і «італійський», а також так званий «шекспірівський» («англійський») сонет. Іноді додають «онегінську» строфу.
Для сонета є певні обмеження. Перше: не можна повторювати значущі слова (окрім слів-зв’язок). Друге: перший і останній рядки повинні мати різні закінчення. Наприклад, перший має закінчення без наголосу, «жіноче», то останній рядок повинен мати наголошене, «чоловіче», закінчення. Третє: закінчення другого катрені повинно різнитися із закінченням першого рядка першого терцета. Четверте: думка має закінчуватися в катрені чи в терцеті.
«Французький» та «італійський» складаються з двох катренів та двох терцетів. Розрізняються видом римування.
«Французький» має писатися «олександриною» (шестистопним ямбом із цезурою посередині рядка), хоча німецький, російський та український варіанти пишуть як п’ятистопним, так і чотиристопним ямбом, навіть хореєм та трискладовими ритмами. Спосіб римування з чергуванням наголошених та ненаголошених закінчень: abba abba ccd dcd. Можливі різновиди римування терцетів, та ми розглядаємо саме класичну будову. Така структура римування відповідає двом обмеженням, викладеним вище.
«Італійський» сонет пишуть п’ятистопним ямбом, він має два різновиди будови. Перша: abab abab cdc dcd. Друга: abab abab cde cde, якщо всі рядки мають однакові (без наголосу, «жіночі») закінчення, що характерно для італійської мови, багатої на слова з «жіночими» закінченнями.
У першому катрені висувається теза, у другому вона розвивається, у терцетах висловлюється антитеза і закінчення.
«Шекспірівський» сонет формувався інакше – як оповідь у характерній для Шекспіра манері – п’ятистопним ямбом з перехресним римуванням у трьох катренах і «замком» – у вигляді двох рядків, які різко обривають оповідь, тому «замок» несе велике змістовне та емоційне навантаження.
Слід нагадати, що цикл Вільяма Шекспіра складається зі 154 сонетів, які пронумеровані. 152 написані п’ятистопним ямбом, один – чотиристопним, а один (126-й) узагалі не сонет (містить 12 рядків з паралельним римуванням). Майже 2/3 мають лише наголошені, «чоловічі» рими (що характерно для англійської мови), інші – з чергуванням рядків із наголошеними та ненаголошеними складами. Спосіб римування: abab cdcd efef gg.
Студійцям був запропонований рядок:
Вже жовтень з пліч стряхнув багрець і злото…
Зрозуміло, що найпростіше написати «шекспірівський» сонет, з чим більшість і справилася. А от «французький» та «італійський» піддалися не всім. А потім відбувся предметний «розбір польотів»!
Надаємо найвдаліші результати студіювання.
Ніна Даниленко
***
Вже жовтень з пліч стряхнув багрець і злото.
У час оцей тому назад сто літ,
Коли засох в’юнок на живоплоті,
Рука в руці ми здійнялись в політ.
Хмарини – ніби на дисплей заставка.
Ти з сумом задививсь й припав до скла…
Яке фатальне слово – дозаправка!
Я не відстала – просто утекла…
Про тебе згадка – в інстаграмі фото.
Між нами Темза, Ніл, Амур, Дніпро.
У тебе сніг. У мене – в позолоті
німий вокзал, пустий аеродром.
Омріяний літак умчав в нікуди…
Та як було, ніколи вже не буде…
Тетяна Микитась
***
Вже жовтень з пліч стряхнув багрець і злото,
Затих гаїв різноголосий шум,
Останнього тепла милує дотик,
Вуаллю огортає тихий сум.
Учора ще цвіли п’янкі лілеї,
Й по-юному веселі голоси
Лунали дзвінко в гомінких алеях,
П’ючи потоки сонця і краси.
А що ж сьогодні навіває тугу?
Чом підкрадається до серця біль?
Найкращому радіти хочу другу, –
Та жаль і смуток навкруги суціль.
Природо, дай наснаги, віри й сили,
Щоб втрачені знайти й розправить крила.
Олександр Архангельський
Шекспірівський сонет
***
Вже жовтень з пліч стряхнув багрець і злото
і оповив серпанком далину,
в мотив веселий вплів журливу ноту,
у вирій за птахами вслід майнув.
Пройшовся потай парком, передмістям –
пташиних не почув дзвінких пісень.
Там листопад згріба опале листя
і спалює, немов вчорашній день.
Сум огорнув, що все скороминуче,
все нетривке – і золото, і мідь.
І сльози на очах, бо дим ядучий
від тих багать, де все вогнем горить.
Пригрівся на осонні він востаннє,
бо вже за мить настане час прощання.
Італійський сонет
***
Вже жовтень з пліч стряхнув багрець і злото
і оповив серпанком далину,
в мотив веселий вплів журливу ноту,
у вирій за птахами вслід майнув.
Пройшовся передмістям, парком, потай
в сади з опалим листям зазирнув.
Згрібає листопад і палить потім.
Згорає лист, як день, що проминув.
Сум огорнув, що все скороминуче,
все нетривке – і золото, і мідь,
що вітер дме – пронизливий і злючий.
Настане час прощання вже за мить.
І сльози на очах, бо дим ядучий
від тих багать, де все вогнем горить.
Французький сонет
***
Вже жовтень з пліч стряхнув багрець і злото
і оповив серпанком далину,
у вирій за птахами вслід майнув,
в мотив веселий вплів журливу ноту.
Пройшовся передмістям, парком, потай
в сади з опалим листям зазирнув.
Горить листва, як день, що проминув, –
ні дня у листопада без роботи.
Сум огорнув, що мідне й золоте
з дерев прожогом вітер розмете
і змиє дощ – холодний і колючий.
Настане час прощання вже за мить.
І сльози на очах, бо дим ядучий
від тих багать, де все вогнем горить.
Читачу, приєднуйтеся до нашої студії, спробуйте себе в справі творити у «твердих» формах! Це – школа віршування. Хто володіє цим мистецтвом, залюбки буде писати і білим віршем, і верлібром, і віршуватиме в прозі.
Олександр Архангельський, член НСПУ. м. Кропивницький
