Видатний український письменник-сатирик Євген Дудар відзначає своє солідне повноліття: 90 років.
Так, Євгену Дударю дійсно вже 90 років. Це гумор і сатира? Схоже, і те, й інше, бо ці веселі жанри і прізвище відомого українського письменника – це майже синоніми. А ще це достеменний факт, підтверджений документально. Хоча, погодьмося, якщо не зважати на рядок із паспорта чи купу різноманітних довідників, у котрих чорним по білому йдеться про наступні день і рік народження «24 січня 1933 року», важко уявити Євгена Михайловича таким, даруйте, аж дуже повнолітнім. Оскільки добре знаємо цю людину, про яких ще кажуть «живчик». Тобто це людина енергійна, рухлива, дієва, активна, творча, креативна, дотепна, щедра на посмішку і веселе слово для друзів і гостре і дошкульне для недругів і ворогів. І водночас – це патріарх українських гумору та сатири.
Каюсь. Якось на зустрічі з читачами, де ми гуртом переважно весело обговорювали вітчизняні твори гумору і сатири та їхніх авторів, вирішив вдатися до наступного експерименту. Запропонував присутнім уявити: які асоціації виникають у кожного, коли йдеться про сатиру, наприклад, Євгена Дударя? Отже, які? Досі пам’ятаю деякі з тих варіантів: «бритва», «кропива», «їжак», «перець», «колючка», «снайпер», «шаблюка», «шило» і навіть «сокира». А ще переважна більшість опитаних погоджувалися, що дійсно прізвище нашого відомого українського письменника для них узагалі є одним із синонімів справжньої, пекучої, влучної та нищівної сатири. І саме тому його сатирески, фейлетони чи памфлети у легендарному журналі «Перець», де колись працював тоді ще молодий автор, уже тоді полюбилися мільйонам читачів і шанувальникам гострого слова. А збірки веселих і водночас гострих творів письменника, серед яких «Коза напрокат», «Сеанс гіпнозу», «Робінзон з індустріальної», «Профілактика совісті», «Директор без портфеля», «Дон Жуан у спідниці», «Штани з Гондурасу», «Хунта діє», «Українці, мої українці», «Чума в Україні» та багато інших ніколи не потребували зайвої реклами, і користуються превеликим попитом досі.
У чому секрет цією популярності? Мабуть, у тому, що дошкульний, гострий, їдучий, влучний і безжальний письменник тільки до носії «склерозу совісті» чи «чуми в Україні», тобто до негативних явищ і особливо до прихованих та відвертих ворогів нашого народу. А стосовно всіх інших співвітчизників, то Євген Дудар дуже щирий, приязний, доброзичливий і веселий. Як, власне, і вся його самобутня і яскрава творчість, що плавно переходить у народну, бо письменника не тільки читають і вивчають, а все частіше цитують чи переказують його найбільш дотепні та актуальні рядки.
Безперечно, багатогранні гумор, сатира, публіцистика чи розмовний жанр Євгена Михайловича увійшли до «золотого фонду» вітчизняних гумору і сатири та всієї української літератури. Можна довго рахувати заслужені нагороди, літературні премії та інші відзнаки, отримані одним із патріархів української літератури за свою активну і продуктивну творчу діяльність. Однак чи не найбільшою його нагородою за творчість, стала любов, повага, шана і від читачів. Адже далеко не кожен із письменників за життя може дізнатися, що його прізвище для багатьох тих же читачів навіть стало навіть одним із синонімів жанру, в якому він успішно працює.
Певен, писаними та іншими традиціями вітчизняного «веселого цеху» Євгена Михайловича вітатимуть іще й, як «із першим 90-річчям»! Та у кожному жарті тільки доля жарту, а гумор насправді річ серйозна. Тому ми чітко знаємо: у багатющої і видатної творчості Євгена Дударя обов’язково попереду і друге, і третє, і навіть десяте річчя з кількома нулями.
З черговим поважним повноліттям, шановний Колего і Вчителю! Многая літа!
Павло КУЩ, керівник творчого об’єднання гумористів і сатириків Київської організації Національної спілки письменників України
Прокоментуєте?
