Поезії Михайла Невідомського

0

Михайло Невідомський, ІІІ місце на поетичному змаганні «Творчого ковчегу».

Записуйтеся на поетичне змагання «Творчого ковчегу», що відбудеться 8 квітня о 13.00 в НСПУ! Вимоги: мати вік менше 35 років, не бути членом НСПУ, прийти і прочитати 5 хвилин своїх віршів. 

Призи — передплата на «Українську літературну газету» до кінця року (особистий подарунок голови НСПУ і редактора газети Михайла Сидоржевського), а також цікаві книги, дипломи, солодощі і корисні подарунки.

Брати участь можуть всі, окрім тих, хто здобув перемогу на минулих змаганнях.

 

Бути жінкою

 

Бути жінкою — бути вірною, 

Бути променем, бути вірою. 

Бути спалахом, бути мудрою. 

Не поразкою, не отрутою. 

Бути жінкою — бути тишею. 

Бути голосом, бути віршами. 

Бути спокоєм, бути теплою, 

Не продажною, не дурепою. 

Бути хвилею, бути дивною, 

Не звичайною і не сірою. 

Бути жінкою — бути космосом, 

Бути жінкою — бути колосом. 

Бути жінкою — бути вільною, 

Бути іншою, бути сильною. 

Бути зіркою, бути кавою, 

Бути жінкою — бути правдою…

 

Моменти 

 

Збирай моменти, а не речі, 

Збирай в кишені почуття, 

А то в гонитві за грошима, 

Спливе твоє пусте життя…

 

Люди із серцем

 

Ще залишились люди із серцем,

Ще залишились люди зі світлом.

Це вони ще тримають сонце,

Це вони роблять з льоду літо.

Ще залишились люди із серцем,

Ще залишились добрі люди!

Це вони роблять чистими душі,

Це вони протидіють бруду.

Без дозволу рани загоять,

Без прохання протягнуть руку.

Ще лишились люди із серцем,

Їм довіритись можна, як другу.

Ще залишились люди із серцем,

Ну, а значить лишилась надія.

На те, що тут буде краще

І добро цю планету зігріє!

 

Заходь до мене

 

Заходь до мене на каву,

Заходь до мене на нерви,

Заходь до мене на осінь,

Допоки ще нас не стерли…

Давай помовчим про вічне:

Апельсини, спогади тиша.

І коли ти змахнеш крилом,

Я тобі прошепочу — «Залишся…»

 

Крізь тіло

 

Крізь тіло видно душу.

Крізь очі видно море.

Життя буває біле,

Життя буває чорне,

У неї дивний погляд,

У неї серце тепле,

Вона хотіла раю,

Але дійшла до пекла.

Вона фарбує часто

Своє волосся ніжне,

І я, напевно, знову

Закоханий у ніжність…

Крізь тіло видно душу,

Крізь очі видно море, —

Ти не така як інші

Твоя душа прозора…

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я