Верби поламані.
Бий мене, доле, за все, що накоїла!
Ти милосердною завжди була мені —
Лівою — била,
А правою — гоїла.
Скрапують соки гілок покалічених,
Носять цигани вербові букетики.
Будемо чистими,
Будемо вічними —
Бий же болючою пам’яттю предків!
Кожному те, що його, — те й дістанеться,
Гріх його — страх його,
Біль йому — страж йому.
Терпне верба, як покірна обраниця
Бути тією, що б’є не по-справжньому.
facebook.com
Прокоментуєте?
