9 грудня в Житомирській обласній філармонії урочисто відзначили 120-річчя з дня народження Бориса Тена (літературний псевдонім Миколи Васильовича Хомичевського)
– видатного українського поета-перекладача, мистецтвознавця, педагога, священика. Діапазон його творчості надзвичайно широкий : він захоплювався художніми перекладами з античних та сучасних мов, оперними лібрето та іншими музичними творами, був автором поезій, літературознавчих та мистецтвознавчих робіт.
До Житомира родина Хомичевських переїхала з початком Першої світової війни. Народився ж Микола Васильович Хомичевський 9 грудня 1897 року в старовинному селі Дермань на Волині в родині священика. Навчався у Дерманській школі, Клеванському духовному училищі, Волинській духовній семінарії, закінчив Волинський інститут народної освіти (нині Житомирський державний університет). 1921 року був висвячений в сан священика митрополитом Василем (Липківським).Завдяки освітній і культурно-релігійній праці Михайла Хомичевського на Житомирщині постав цілий ряд парафій Української автокефальної православної церкви. Водночас тоді Борис Тен починає брати активну участь у культурному житті. Публікує свої перші поезії, які підписує псевдонімом Борис Тен (Бористен — антична назва Дніпра). Перекладає українською мовою твори античних класиків, співпрацює з «Незалежним театром» у Житомирі. У 1924 р. переїжджає до Києва. Тут він зблизився з поетами-неокласиками, передусім, Миколою Зеровим та Максимом Рильським. Виконував різні редакційно-перекладові роботи у видавництвах «Книгоспілка», «Сяйво», у Державному видавництві України. У 1929 р. Бориса Тена арештовують у справі Спілки Визволення України. Його звинувачують в тому, що він вів «церковну лінію в СВУ».
Покарання — 10 років таборів- відбував на Далекому Сході.Після дострокового звільнення, у 1936-му році, життєві випробування для Бориса Тена не закінчилися. Він не мав права повертатися в Україну, тож проживав на Далекому Сході, потім перебрався до Калініна. З початком Другої світової війни був мобілізований на фронт, потім потрапив в полон…Наприкінці 1945 р. він нарешті повернувся в Україну, в Житомир. Працював у Житомирському педінституті, керував тут художньою самодіяльністю. Також працював у музичному училищі, викладав латинську мову в Житомирському інституті іноземних мов. Останнім місцем його роботи стало Житомирське училище культосвіти, де працював викладачем.
Про це все згадували на творчому вечорі в Житомирській філармонії, де зібралися представники громадськості , духовенства, студентської молоді. Говорили про його багатогранну творчість, про те, що принесло найбільшу славу митцю з іменем Дніпра: його художні переклади із давньогрецької на українську мову безсмертних «Одісеї» та «Іліади» Гомера.
«Ми вшановуємо людину, завдяки якій Гомер заговорив українською, в той час, коли українська мова була не модна, коли нею говорити було навіть небезпечно, — сказала в.о. начальника управління культури ОДА Тетяна Парфентієва. — Борис Тен людина величезного масштабу, яка є для нас дороговказом». Того дня зі сцени також виступали представники духовенства, письменники, цьогорічні лауреати обласної літературної премії імені Бориса Тена.
Джерело — День.kyiv.ua
