«Верби від Тараса». Вони ростимуть і в Бонні й Барселоні – їх посадили наша землячка Леся Королик-Бойко й українці діаспори

0

Зі справді унікальною жінкою Лесею КОРОЛИК-БОЙКО, яка вже майже чверть століття живе на Апеннінах, але на своїй Батьківщині здійснює міжнародні мистецькі проєкти, познайомилися, поки що принаймні заочно, ті, хто читав у «Галичині» за 29 лютого ц. р. розлоге інтерв’ю «Formidable як неспокій душі українки з Італії». Співачка, диригентка, громадська діячка української діаспори була співорганізаторкою й головою журі міжнародного мистецького фестивалю-конкурсу, гала-концерт переможців і лавреатів якого недавно відбувся в Івано-Франківську.

Втім, повернувшись з України, вона недовго перебувала вдома, у місті Ґуббіо, де живе з чоловіком Альфредо Мореллі. Бо мала 2 березня в рамках міжнародної акції «Тарасова верба» посадити на подвір’ї суботньої української школи в місті Барселоні (Королівство Іспанія) пагінець – нащадок тієї славнозвісної верби, яку колись виростив на півострові Мангишлак поет і художник Т. Шевченко, відбуваючи в Казахстані заслання як солдат царської армії (пані Леся в інтерв’ю розповіла, як гілочку того дерева уже в наші часи привезли в Україну, а потім нарізані пагінці «дочки» Тарасової верби ставали його «внуками», ті ж потім давали життя «правнукам» і т. ін.).

Гілочки, які пані Леся вдома поставила у воду, розвинулися, і таку «вербичку від Тараса Шевченка» з уже зеленими тендітними листочками взяла вона із собою в Барселону. Привіз дружину на Піренеї Альфредо Мореллі – великий друг України. У Барселоні їх зустріли педагоги, від яких наша землячка мала запрошення взяти участь у Шевченківських днях, – Світлана Школьна, директорка школи «Мрія», що діє при Українській асоціації батьків і вчителів «Берегиня», і вчителька історії Наталія Поліщук.

Л. Королик-Бойко (друга праворуч) разом з чоловіком та діаспорними аматорками сцени.

Л. Королик-Бойко (друга праворуч) разом із чоловіком та діаспорними аматорками сцени

Уродженка Івано-Франківська очолює ГО «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі», тож їй і довірено провадити міжнародну акцію «Тарасова верба» серед українців за кордоном задля уславлення імені геніального українського поета в різних країнах світу. Взяв участь у цій святковій події на території власне іспанського освітнього закладу «Istitut Salvador Seguir», який прихистив українську школу, консул нашої держави в Барселоні Віталій Цимбалюк. Він привітав педагогів та учнів – учасників пошанування 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка. До речі, українські діти навчаються в приміщенні згаданого іспанського інституту щосуботи згідно з тим затвердженим Міністерством освіти та науки України навчальним планом, що і їхні ровесники на Батьківщині. Випускники школи отримують свідоцтво про освіту державного зразка, яке дає їм право вступати як до українських, так і до європейських вишів. Загалом діяльність українських шкіл за кордоном спрямована на збереження української мови й культури в сім’ях наших заробітчан, на те, щоб вони не втрачали своєї ідентичності, зміцнювали зв’язки з Батьківщиною через прищеплення молодому поколінню любові до неї, до національних цінностей. Цій шляхетній меті слугує зокрема й вивчення діяльності й творчої спадщини видатних постатей України.

Л. Королик-Бойко (у центрі) з учасниками акції перед садінням «вербички від Тараса» в Барселоні.

Л. Королик-Бойко (у центрі) з учасниками акції перед садінням «вербички від Тараса» в Барселоні

«Я розповіла учням цікаву історію про походження пагінця – нащадка Шевченкової верби з далекого Мангишлаку, – написала у фейсбуці Л. Королик-Бойко. – Очі дівчаток і хлопчиків видавали велике бажання пізнання, а я раділа з того, що цієї весняної днини пам’ять про Кобзаря об’єднала дітей і дорослих з Італії та Іспанії незримими узами з нашими краянами на Шевченковій батьківщині, що ми всі є однією українською родиною, що не забуваємо заповіт Великого Кобзаря…

Ми пом’янули нашого національного Пророка, віддали йому честь і славу. Разом заспівали пісню «По діброві вітер виє» (строфи із Шевченкової балади «Тополя»). Я прочитала вірш «Шевченкова верба» Зої Ружин – ініціаторки однойменної міжнародної акції, поетеси з Києва, заслуженої працівниці культури України, очільниці ВГО «Поступ жінок-мироносиць», членкині Національної Ради жінок України, незмінної голови оргкомітету із вшанування пам’яті Т. Шевченка у м. Каневі, почесної громадянки с. Шевченкового (колишньої Кирилівки), де минали його дитячі літа. А відтак я і вчителі школи довірили учням почесну місію – посадити «вербичку від Тараса», яку, впевнена, вони леліятимуть. І пагінець укоріниться й приживеться, буде рости й тішити учнів і вчителів української школи».

Верба, яку посадив поет у суху землю Мангишлаку і ретельно доглядав, нагадувала йому про Україну, пом’якшувала жахливу тугу за рідним краєм. Тож віриться, що й українцям у Барселоні завжди милуватиме зір «вербичка від Тараса Шевченка» і теж нагадуватиме їм про Україну та про неординарну святкову подію з нагоди відзначення 210-річчя славетного Кобзаря. Нагадуватиме вона про це, зрештою, не лише українцям. Ось цей чоловік, який на фото стоїть поряд зі Світланою Школьною, Лесею Королик-Бойко і Наталією Поліщук (зліва направо), – іспанець за національністю, житель Барселони. «Я сама не зразу й повірила, але Жоан Серезо, виявляється, кілька років тому заснував іспансько-українську асоціацію, яку найменував «Тарас Шевченко», й очолює цю громадську організацію, – зазначила пані Леся. – Він, як почула я від педагогів школи «Мрія», приходить на всі заходи, які тут організовують. Мені приємно було запізнатися із Жоаном Серезо під час акції «Тарасова верба». Тішуся, що є такі люди, які підтримують українців у світі і сприяють збереженню їхніх національних цінностей, популяризують українську культуру за кордоном. Неймовірно, але виходить так, що українцям допомагають творити Україну представники інших народів, що населяють різні країни земної кулі! Світ разом з нами, українцями!».

Зліва направо: Жоан Серезо, директорка школи «Мрія» Світлана Школьна, голова ГО «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» Леся Королик-Бойко і вчителька історії Наталія Поліщук.

Зліва направо: Жоан Серезо, директорка школи «Мрія» Світлана Школьна, голова ГО «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» Леся Королик-Бойко і вчителька історії Наталія Поліщук

І от прийшла жадана урочиста хвилина: на території іспанського інституту, в приміщенні якого функціонує українська школа, посадили в рамках заходів до 210-річчя Великого Кобзаря гілочку, взяту з дерева, що розрослося на подвір’ї Жашківського історичного музею на Черкащині, родовід якого бере свій початок від Шевченкової верби. А дала гілочки з того дерева Лесі Королик-Бойко під час її приїзду на Батьківщину ініціаторка міжнародної акції «Тарасова верба» киянка Зоя Ружин.

«Із Барселони, – завершує пані Леся свій фейсбучний пост, – я повезу грудочку іспанської землі додому, щоб передати у Канівський музей Тараса Шевченка – там уже є привезена з Мангишлаку земля, в яку поет посадив гілочку, що випадково знайшов на дорозі. Пам’ять про Кобзаря житиме не лише у віршах і малюнках, які ми маємо не просто зберігати у його книжках, а постійно читати й переглядати, черпаючи із них духовну силу, віру в справедливість нашої боротьби за Україну й невичерпний оптимізм. Вона житиме і в таких акціях, як «Тарасова верба».

Того дня заслужена діячка естрадного мистецтва України Л. Королик-Бойко також виступила на благодійному концерті на підтримку України з участю українських артистів-волонтерів – професійних митців та аматорів сцени із Барселони й інших іспанських міст, зокрема викладачів місцевої школи мистецтв «Сузір’я» та юних солісток, учениць цього закладу й української школи «Мрія».

А 8 березня пані Леся провела міжнародну акцію «Тарасова верба» у Бонні (Федеративна Республіка Німеччина) разом із представниками української діаспори – Іриною Душейко (то власне вона запропонувала посадити в цьому місті пагінець – нащадок Тарасової верби) та членами українського клубу «Червона калина» на чолі з Анжелою Бондар. Перед тим громадська організація «UA Welle Bonn» клопотала про дозвіл посадити вербу, і міська влада сама обрала місце для цього біля річки Рейн.

Л. Королик-Бойко (у центрі) разом з активістами української діаспори перед акцією «Тарасова верба» у Бонні.

Л. Королик-Бойко (у центрі) разом з активістами української діаспори перед акцією «Тарасова верба» у Бонні

Леся Королик-Бойко щиро подякувала нашим краянам за підтримку міжнародної акції, приуроченої до 210-ї річниці від дня народження Т. Шевченка, і так звернулася до її учасників: «Єднаймося духом у слові нашого національного Пророка і генія української літератури – Тараса Шевченка!». Вона прочитала поезію «Шевченкова верба» Зої Ружин та заспівала пісню «Зоре моя вечірняя» на вірш Кобзаря.

Посвятив вербичку й землю, в якій вона ростиме, душпастир українських громад у Кельні, Бонні й Кобленці о. Геннадій Аронович. На адресу учасників акції «Тарасова верба» у Бонні надійшло привітання з Берліна від голови Центральної спілки українців у Німеччині Людмили Млош. Музичний супровід цієї святкової події здійснювали діаспорні мистецькі колективи й виконавці – хор «Намисто», «Trio Ukraina», сестри Раїса Горченко та Олена Петручик.

За 60-річний період проведення акції «Тарасова верба» в Україні посаджено в різних її куточках уже понад 200 пагінців – нащадків дерева, яке виростив на півострові Мангишлак Т. Шевченко. А тепер ця акція на уславлення імені геніального українського поета стала міжнародною завдяки ідеї голови Всеукраїнського громадського об’єднання «Поступ жінок-мироносиць», поетеси Зої Ружин і втіленню її в життя очільницею ГО «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» нашою землячкою Лесею Королик-Бойко. Отож іще дві «вербички від Тараса Шевченка», посаджені в Барселоні й Бонні на честь 210-річчя геніального українського поета, доповнили ті, що вже вкоренилися у столиці Хорватії – Загребі і в містах Пшемислі (Польща) та Бергамо (Італія). Великий респект за це пані Лесі та її чоловікові Альфредо Мореллі, котрий підтримує дружину у проведенні шляхетної акції «Тарасова верба»!

Іван ГАВРИЛОВИЧ, заслужений журналіст України, спецкореспондент газети «Галичина», заступник голови Івано-Франківської міської «Просвіти», член НСПУ і НСЖУ

Чільна світлина — Леся Королик-Бойко з чоловіком Альфредо Мореллі біля посадженої в Бонні «вербички від Тараса»

galychyna.if.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я