***
наші душі розхристані
навпіл
крижаніє ранкова роса
я тримаю розстріляний прапор
розриває святі небеса
босі ноги умитії чорним
на руках візерунки від куль
це сьогодні і зараз і з кожним
паляниця рятує пароль
ми завмерли в перехрест надії
під прицілом чужинців-братів
я Черкаси Житомир я Київ
я Херсон Миколаїв – стоїм
***
сумую за Україною,
кричу про неї на перехрестях.
час неквапливо-швидко плине.
моє серце одягнене в бронежилета.
не ридаю за своєю країною,
злість той користі не приносить.
відчуваю себе хлібиною,
колискою, молитовником,
непритомнію.
не волаю, дивлюсь на зроблене.
Бог в мені розгортає підручники.
я навчаюсь ненависті в розумі.
на іконі Христос – заручник …
м. Житомир
Litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
