«Патріотизм — це власний приклад, — розпочав зустріч Сергій Мартинюк із цієї актуальної фрази. – І саме «власний приклад» — є основою патріотизму. Якщо не хочеш жити в темряві, запали вогник правди про нескорений Ірпінь і Україну. Беремо інше слово «націоналіст» і перекладаємо його українською. Вийде слово «народник». Народник живе в народі і для народу. З народника починається патріотизм. Патріотизм починається з колиски:
Навчаймо дітей гідності й любові до України з дитинства на простих стародавніх звичаях:
«Не той козак, який пливе за течією, а той, що проти».
«Не треба шукати компромісів. Завжди здобувай перемогу».
«Де живе українець — там живуть справжні аристократи».
«Моя хата скраю, бо перший ворога зустрічаю».
«Я Українець і маю розум Переможця».
«Бути Українцем не соромно. Соромно цим не пишатися».
«Пишаюсь, що я Українець».
Сергій Мартинюк наводив власні приклади, цитати з власних книжок, власних віршів. Торкнулись нашої величної мови. Має бути так: «Навчи друга Української», — переконаний письменник. Оскільки зараз є багато мовних курсів. Усі охочі можуть приєднатися. Зокрема в Ірпені, в Ірпінській міській бібліотеці імені Максима Рильського або ж на Майдані Незалежності у Києві в «РОДОВІДшколі». На цих мовних курсах працюють справжні професіонали, вчителі, які вкладають душу в процес навчання і розуміють, що вчать майбутнє України. Долучайтесь до цього і, головне, не будьте байдужими. Бо байдужість –убиває.
На зустрічі також ішлося про відновлення України після нашої Перемоги. Говорили про москвинську агітацію 40×60. Потрібно розумітися на ворожій агітації. Маємо розуміти, що відновлення України залежить від кожного з нас. Ми маємо бути Ми.
Сергій Мартинюк подякував Василю Кушерцю, Василю Неволову, Василю Василашку за Честь і Гідність. За те, що Товариство «Знання України» попри війну працює і робить усе можливе для перемоги України над московитами.
А наостанок автор прочитав вірш. Вірш написаний 26 лютого 2022 року в Ірпінському Будинку письменників. Ми тоді не знали, чи житимемо, але стояли на смерть за свій Ірпінь і свою Україну. Вірш увійшов до книги «13 віршів, або битва за Ірпінь змінила світ»:
Я — Українець, і мене не скорити!
Українці – нескорені люди.
Я — Українець, і мене не зламати!
Українці — незламні люди.
Я — Українець, і мене не вбити!
Українці — безсмертні люди.
Я — Українець, бо Українці син,
Хай усі одвернуться,
Мертвим кричатиму до зір:
«Я – Українець всім смертям наперекір».
Не кажіть, що я нічийний:
Я — Сонце і Місяць зупиню,
Але я — Українець.
26
лютого 2022 року, Ірпінський Будинок письменників
«Пам’ятаймо завжди — вільні творять майбутнє. Ми, Українці, — сильна, нескорена, незламна, достойна Нація. Разом нас багато, нас не подолати! Шануймося! Історія любить тих, хто її творить, а не тільки вивчає!» — підсумував зустріч Сергій Мартинюк.
Віримо в себе.
Віримо в Україну!
Слава Україні!
