Вельмишановний достойнику пера, мудрослове і яснопоклоннику музи з великої Поезії.
В історичні скрижалі української літератури Ваше ім’я наскрізно всотане, а тому справедливо і заслужено вписане, завдяки незбагненному талантові, який подарований Самим Богом.
За козацькими плечима Поета і над Говерлою життєвого Високоліття зримо й увиразнено видніється шляхетний шлях (яка солодка тавтологія!) на золотий літературний лан Нації неабиякого ратая із провідною зорею-компасом та глибоко вкоріненою кодою любові до України.
У послужному списку письменника – дерзновенна максима вишколу і гарту професій: кораблебудівник, матрос, студент Київського університету (відрахований за політичними мотивами), слюсар, кочегар, вантажник, монтер, голова робочої групи «Зводу пам’яток історії та культури України. Чернівецька область».
Цей воістину жертовний шлях — дороговказ низки Ваших Книг, із-поміж яких: «Вишневий промінь», «Сіяч», «Сяйво дзеркального плоду», не кажучи при цьому про фундаментально-філософські збірки «Стоок», «Стослов».
У цьому ряду доволі-таки утверджена останніми роками думка колег і читачів із межиріччя пісенних Черемошу, Пруту, Дністра і Серету що Ви – славний учень Василя Симоненка.
І ще про одне річище, оскільки народилися в осерді двох високодуховних і значеннєвих цифр «3», «9» — Міжнародного дня письменника і дня народження Тараса Шевченка. Ваше березневе число – «5».
Тричі – здоров’я, стільки ж і всіх земних благ-гараздів.
Нехай Ваша життєва і творча ниви щедро родять добірними зернами «трудів і днів», а скарбниця книг помітно зростає і надалі.
Нехай здоровиться до ста при ясних зорях, тихих водах і смарагдових травах.
Многая літа!
Від імені письменників Буковини — Василь Джуран
Прокоментуєте?
